Я працюю в напрямку Транзактний Аналіз (ТА), а також інтегрую у свою роботу концепції з інших підходів (наприклад, екзистенційної психотерапії, когнітивно-поведінкової терапії чи терапії прийняття та рішучості). Зізнаюся, я забуваю, що більшість людей дійсно не сильно знаються на напрямках психотерапії (що цілком логічно). Хочу виправитися та розповісти докладніше про те, чим я займаюся.
Отже, почну з того, що у психотерапії існує багато підходів. Терапевти вивчають одну з таких «модальностей» або використовують методи кількох підходів, якщо думають, що це допоможе клієнту.
Не існує «найкращих» чи «найгірших» модальностей – все залежить від клієнта, самого терапевта та цілей психотерапії. Важливо знати, що хоч таких підходів багато, список обмежений та підтверджений національними та всесвітніми асоціаціями психологів та психотерапевтів. Це означає, що не можна просто вигадати новий метод (наприклад, психотерапія на кавовій гущі) і практикувати його нарівні з іншими поширеними методами. Усі підходи проходять етап підтвердження та аналізу доказової бази та робочої етики. Ви, можливо, знаєте такі інші модальності, як Когнітивно-Поведінкова терапія, Психоаналіз, Гештальт терапія або Коучинг. Перелік усіх підтверджених підходів є, наприклад, на сайті Британської Асоціації Консультування та Психотерапії. Кожен напрямок відрізняється власним набором теоретичних напрацювань, практичних методик та філософських концепцій.
Що ж такого особливого у Транзактному Аналізі?
Теорія ТА відносить його до психодинамічних напрямів. Це означає, що ми розглядаємо унікальний минулий досвід людини як основу її поточних особливостей та проблем. Саме наше минуле формує нас зараз. Те, як ми зараз відчуваємо, діємо та думаємо – наслідки отриманого раніше досвіду. На основі цього в ТА розробили теоретичні концепції его станів, транзакцій, психологічних ігор, життєвого сценарію та ще багато інших захоплюючих концепцій про які я, на жаль, не можу написати прямо тут, оскільки це зайняло б кілька книг.
Використовуючи ці теоретичні основи ТА виробив цілу низку практичних методик і рекомендацій (наприклад, контрактування і робота з его станом Дитини). Крім того, у Транзактному Аналізі використовують практичні техніки, спільні для багатьох модальностей психотерапії (опитування, конфронтація, ілюстрація).
Щодо філософії, ТА відноситься до гуманістичних напрямків. Для того, щоб дати ясне розуміння, що це таке, хочу трохи заглибитися в історію і нагадати, що психотерапія як така сформувалася з філософії, етики, релігії, медицини та парапсихології лише у 19 столітті. Першим філософським підходом (або як його ще називають “силою психології”) був психоаналіз. За ним виник біхевіоризм. Отже, гуманістичний підхід («третя сила») розвивався як повстання проти того, що деякі психологи бачили як обмеження біхевіористської та психодинамічної психології.
Гуманізм відкидає біхевіористичний підхід до людини як сукупності стимулів-реакцій. Також відкидається психоаналітична теорія про те, що ірраціональне та несвідоме повністю визначає поведінку людини. Натомість гуманістичний підхід запропонував концепції про свободу вибору та можливість самоактуалізації кожної людини. Праюючи в гуманістичному напрямку, транзактні аналітики розробили філософські концепції Окейності та Автономії.
Я розумію, що такий опис транзактного аналізу може залишити більше запитань, ніж відповідей. ТА – глибокий метод з безліччю унікальних розробок і описати все в одній невеликій нотатці я не зможу. Сподіваюся, мені вдалося хоча б загалом розповісти про те, що таке ТА, поділитися своїм ентузіазмом і натхненням і викликати у вас інтерес.