Ніде правди діти – власне поняття супервізії прийшло в моє життя не так давно. Це може здаватися дивним, але пізнаючи ази психології в університеті я так жодного разу і не зіткнулася з цим терміном. А коли все ж таки дізналася про існування супервізії нарешті з полегшенням зітхнула – тепер все стало на свої місця й психотерапія з хиткого ризикованого заходу в моїй свідомості перетворилася мало не в точну науку.
Отже, хто ж такий супервизор? Просто кажучи, цю людину можна назвати вчителем, консультантом або наставником. У напрямку транзактного аналізу, наприклад, вважається нормальним мати багато таких наставників, допомога кожного з яких необхідна фахівцеві (супервізанту) в області компетенції супервізора.
Коли ж потрібна така допомога? Ось приблизний список подібних ситуацій:
- Психотерапевт вперше стикається з певною темою у своїй практики і йому необхідна порада більш досвідченого фахівця
- Початківець психотерапевт хоче бути впевненим, що правильно застосовує свої знання
- Спеціаліст зіткнувся в роботі з близькою для себе темою й не хоче, щоб його особистий досвід негативно впливав на хід терапії
- У терапевта з’явилися запитання по суміжних областях (психіатрія, медицина, фармакологія, юриспруденція, педагогіка і т.д.) і йому потрібна консультація в цій сфері
- Психотерапевт зазнає труднощів у роботі та йому потрібен погляд зі сторони
- Спеціаліст планує своє професійне зростання, підвищення кваліфікації або проходження сертифікації та йому потрібен радник на цьому шляху
І цей список ще можна ще продовжувати. При цьому крім супервізій – зустрічей з більш досвідченим фахівцем, широко практикуються інтервізії – групові зустрічі психотерапевтів для обговорення своєї практики та обміну досвідом.
На кожному етапі зростання психотерапевта профільні організації визначають мінімальне співвідношення практики й супервізій – це дає необхідну підтримку та своєрідну страховку фахівцям. Отже, під час роботи за спиною кожного психотерапевта його пілтримує професійне співтовариство, досвідчені помічники й колеги, а це мінімізує ризик помилок і неоптимальні рішень, а також сприяє максимальній продуктивності. Здається, це дуже гарна новина!